Що варто побачити у Вінниці за реєстром культурної спадщини: 299 пам’яток архітектури, історії, містобудування, мистецтва й археології з адресами, датуванням та охоронними номерами, 15 із них національного значення; 239 пам’яток із фото. Театри, музеї та бібліотеки Вінниці.
Пам'ятник хірургу, анатому і педагогу М. І. Пироговуна розі вулиць Пирогова та Гоголя
Склеп-могила хірурга, анатома і педагога М. І. Пироговапров. 2-й Вишневського, 16
Вінницький літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинськогвул. І. Бевза
Флігель палацувул. Діонісія Міклера, 32
Павільйонвул. Діонісія Міклера, 32
Палацвул. Діонісія Міклера, 32
Домініканський монастир — Башта та мурвул. Мури, 1
Житловий будиноквул. Пирогова, 155
Дзвіниця Миколаївської церквивул. Синьоводська, 6
Микільська церквавул. Синьоводська, 6
Єзуїтський монастир — костьолвул. Соборна, 17
Єзуїтський монастир — Колегіумвул. Соборна, 17Увесь реєстр (299 пам’яток) посторінково:
У цьому довіднику 299 об’єктів культурної спадщини Вінниці — пам’ятки архітектури, історії, містобудування, монументального мистецтва й археології: 15 національного значення, 213 місцевого значення та 71 щойно виявлених об’єктів, які ще не внесені до Державного реєстру. Найбільше пам’яток на вулицях Соборна, М. Оводова, Пирогова.
Серед пам’яток національного значення у Вінниці: Пам'ятник хірургу, анатому і педагогу М. І. Пирогову, Склеп-могила хірурга, анатома і педагога М. І. Пирогова, Вінницький літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського, Флігель палацу, Павільйон, Палац, Домініканський монастир — Башта та мур, Житловий будинок. Повний перелік — на сторінці пам’яток національного значення.
В історичному центрі: найбільше об’єктів реєстру на вулицях Соборна (38), М. Оводова (38), Пирогова (16), Князів Коріатовичів (12), Хмельницьке (12). Офіційного поділу Вінниці на райони у місті немає, тому пам’ятки згруповано за вулицями та категоріями.
Перелік пам’яток — з Вікіданих та списків проєкту «Вікі любить пам’ятки» (офіційний реєстр пам’яток Вінниці з охоронними номерами), описи — з Вікіпедії, фото — з Вікісховища із зазначенням автора та ліцензії.
